ћайже тис¤чу полтавц≥в з≥бралис¤ просто неба на фестиваль ≥нд≥йськоњ культури, ¤кий провели у нед≥лю представники ÷ентру громади св≥домост≥  р≥шни в ”крањн≥. ƒо ѕолтави з''њхалис¤ кр≥шнањти з ƒонецька, ’аркова, ƒн≥пропетровська,  иЇва,  риму. ¬они подорожують по вс≥х м≥стах ≥ нав≥ть великих селах.

як передаЇ кореспондент ”Ќ≤јЌ, мета фестивалю Ч ознайомленн¤ та поширенн¤ вед≥йськоњ ф≥лософ≥њ та особливостей культури ≥ мистецтва найдавн≥шого рел≥г≥йного вченн¤. «окрема, духовн≥ книги ≥ розпов≥д≥, колоритна музика ≥ п≥сн≥, сх≥дн≥ танц≥ у ¤скравому вбранн≥ та повчальна гра актор≥в фестивальноњ трупи закликають людей до збереженн¤ духовних ц≥нностей ≥ об''Їднанн¤ заради миру ≥ очищенн¤ душ≥.

 р≥шна≥там допомагають п≥дтримувати чист≥ помисли ≥ особливост≥ вед≥йськоњ кухн≥: публ≥ку пригощали осв¤ченими солодощами Ђджаганнатх≥ї, Ђхалаваї, Ђласс≥ї та блюдами з р≥зноман≥тних овоч≥в Ђсабдж≥ї, Ђсамосаї, Ђбанораї, тощо. ¬арто п≥дкреслити, що ц≥ страви насичен≥ р≥зноман≥тними спец≥¤ми та не м≥ст¤ть м''¤са ≥ ¤Їць (кр≥шнањти Ч вегетар≥анц≥).  р≥м колоритноњ кухн≥, немов справжн≥ ≥нд≥анки, полтавки не упустили можливост≥ розмалювати обличч¤ сх≥дним орнаментом за допомогою справжн≥х вед≥йських майстринь.

ѕ≥д час фестивалю в ѕолтав≥ в≥дчувалас¤ ц≥кав≥сть до духовност≥ та незвичаноњ сх≥дноњ культури, у той же час де¤ка молодь скептично посм≥халась, спостер≥гаючи за д≥йством.

«агалом, дл¤ вченн¤ кр≥шнањт≥в немаЇ ¤кихось особливих правил, - можна в будь-¤кому м≥сц≥ ≥ в будь-¤кий час молитис¤, славл¤чи Ѕога. јле обов''¤зковою вимогою дл¤ посв¤ченн¤ Ї ≥ндив≥дуальне повторенн¤ на чотках молитви-мантри: Ђ’аре  р≥шна, ’аре  р≥шна,  р≥шна  р≥шна, ’аре ’аре, ’аре –ама, ’аре –ама, –ама –ама, ’аре ’ареї, що Ї зверненн¤м до Ѕога через проголошенн¤ його ≥мен. Ђ р≥шнаї й Ђ–амаї Ч це Ѕож≥ ≥мена, а Ђ’ареї Ч звертанн¤ до енерг≥њ √оспода. Ђ р≥шнаї означаЇ Ђвсепривабливийї, а Ђ–амаї Ч Ђджерело вс≥Їњ радост≥ї. “аким чином, переклад молитви: Ђќ всепривабливий! ќ джерело вс≥Їњ радост≥! ќ, √осподн¤ енерг≥Ї! ¬≥зьм≥ть мене служити ¬ам!ї

ƒов≥дка ”Ќ≤јЌ. ¬едичн≥ св¤щенн≥ писанн¤, на ¤ких базуЇтьс¤ ≥ндуњзм, на думку вчених, датуютьс¤ не п≥зн≥ше II тис. до н.е. ѕосл≥довники ¬ед вважають, що записан≥ вони були 5 тис¤ч рок≥в тому. ќсоблив≥сть ≥ндуњзму, або ведичноњ рел≥г≥йноњ традиц≥њ, пол¤гаЇ в тому, що прот¤гом ус≥Їњ своЇњ ≥стор≥њ ц¤ традиц≥¤ ≥снувала ¤к сукупн≥сть багатьох в≥дносно самост≥йних рел≥г≥йних груп. ƒосл≥дники класиф≥кують њх на п≥дстав≥ поклон≥нн¤ переважно або Ѕогов≥ ¬≥шну, або Ўив≥, або  ал≥.

¬ченн¤, ¤кого дотримуютьс¤ посл≥довники ÷ентру громад св≥домост≥  р≥шни в ”крањн≥, в≥дноситьс¤ до вайшнавськоњ традиц≥њ, а саме до гауд≥¤-вайшнав≥зму (бенгальського в≥шнуњзму). ¬ченн¤ гауд≥¤- вайшнав≥зму викладено в багатьох ф≥лософських та богословських прац¤х найближчих посл≥довник≥в видатного рел≥г≥йного реформатора ≤нд≥њ, пропов≥дника бгакт≥ (в≥дданост≥ та любов≥ до Ѕога) Ўр≥  р≥шни „айтанй≥ ћахапрабгу (1486-1537 рр.).

ѕерша рел≥г≥йна громада кр≥шнањт≥в в ”крањн≥ була зареЇстрована –адою у справах рел≥г≥њ при –ад≥ ћ≥н≥стр≥в ”–—– в 1990 роц≥. ” 1993 роц≥ було створено ÷ентр громад св≥домост≥  р≥шни в ”крањн≥, ¤кий зареЇстрований державою в 1995 роц≥. ¬ 1996 роц≥ ƒержавним ком≥тетом ”крањни у справах рел≥г≥й св≥дотством є60 було зареЇстровано також ƒуховну академ≥ю св≥домост≥  р≥шни в ”крањн≥. јкадем≥¤ готуЇ св¤щеннослужител≥в та служител≥в ≥нших необх≥дних спец≥альностей дл¤ громад св≥домост≥  р≥шни, а також розробл¤Ї науков≥ та методичн≥ рекомендац≥њ, в≥дпов≥дну л≥тературу та надаЇ загальну вайшнавську осв≥ту.

Ќа 1999 р≥к в ”крањн≥ д≥¤ло оф≥ц≥йно зареЇстрован≥ 32 громади св≥домост≥  р≥шни, близько 30 пропов≥дницьких центр≥в, духовна академ≥¤, б≥льше 30 благод≥йних м≥с≥й Ђ’аре  р≥шна Ч њжа житт¤ї. ¬ ”крањн≥ нараховуЇтьс¤ нин≥ понад 300 св¤щеннослужител≥в, 120 учн≥в, близько 5 тис¤ч активних параф≥¤н, а всього посл≥довник≥в Ђсв≥домост≥  р≥шниї понад 40 тис¤ч.

UNIAN

√лавна¤ страница
—редства массовой информации о нас