ƒопов≥дь на ¬сеукрањнському науково-практичному сем≥нар≥ "ЌавколишнЇ середовище ≥ здоровТ¤" (ѕолтава, 28 вересн¤ 2007 року)
ќ.≤. √оловатюк, ќдеська ф≥л≥¤ ињвськоњ духовноњ ведичноњ академ≥њ
«абрудненн¤ навколишнього природного середовища, знищенн¤ окремих вид≥в ≥ ц≥лих екосистем, безжальна експлуатац≥¤ надр, зм≥ни кл≥мату Ц вс≥ ц≥ негаразди загрожують нин≥ самому ≥снуванню людства. ≤ хоча паралельно ≥з процесами знищенн¤ середовища ≥снуванн¤ людини та ≥нших живих ≥стот актив≥зуютьс¤ зусилл¤ захисник≥в природи з≥ збереженн¤ довк≥лл¤, ц≥ спроби, на жаль, не здатн≥ суттЇво пол≥пшити загальну ситуац≥ю. «важаючи на це, ц≥кавими Ї рекомендац≥њ, викладен≥ у найдавн≥ших писанн¤х людства Ц ¬едах.
ожна цив≥л≥зована ≥ об≥знана людина розум≥Ї, що житт¤ ≥снуЇ ≥ розвиваЇтьс¤ за суворими, але реальними ≥ справедливими законами. якщо Ї ц≥ закони житт¤, то повинна бути й ≥нформац≥¤ про них ≥ њхнЇ застосуванн¤ в≥дпов≥дно до м≥сц¤, часу ≥ обставин. ≤ ¬еди (у переклад≥ з санскриту Ц Узнанн¤Ф) ¤вл¤ють собою таку ≥нформац≥ю про закони житт¤ у вс≥х сферах ≥снуванн¤. ÷¤ ≥нформац≥¤ маЇ суто науковий характер, що вже неодноразово п≥дтверджували сучасн≥ науков≥ досл≥дженн¤ у р≥зних галуз¤х знанн¤. “обто ¬еди подають повн≥стю достов≥рну ≥нформац≥ю, ¤ка викладена у 10 м≥ль¤рдах санскритських в≥рш≥в у р≥зних ведичних творах [7].
«окрема, ведична наука вчить, що стан навколишнього середовища повн≥стю залежить в≥д св≥домост≥, з ¤кою у ньому господарюЇ людина [2]. ÷е один ≥з закон≥в житт¤. “обто, повед≥нка особистост≥ залежить в≥д того, ¤к≥ саме риси превалюють в характер≥ людини. якщо присутн≥ так≥ риси ¤к чистота (зовн≥шн¤ ≥ морально-етична, тобто внутр≥шн¤), милосерд¤, аскетизм (спроможн≥сть пожертвувати собою заради ближнього) ≥ правдив≥сть, в њњ стосунках з ус≥ма живими ≥стотами стають можливими про¤ви поваги, в≥ри та любов≥ [5]. ÷≥ складов≥ у стосунках Ї чотирма стовпами цив≥л≥зованих в≥дносин у ведичному (ар≥йському, брахман≥чному) сусп≥льств≥ на засадах ведичноњ культури. ƒотриманн¤ цих принцип≥в ≥ розвиток в≥дпов≥дних рис характеру ц≥лком природньо призводить до б≥льш обережноњ, гармон≥йноњ повед≥нки людини у довк≥лл≥ [2, 8]. У” сотн¤х, тис¤чах куточк≥в земл≥ палаЇ еколог≥чна пожежа. ≤ в нас немаЇ пожежного виходу, немаЇ н≥¤коњ над≥њ на пор¤тунок, кр≥м одн≥Їњ Ц зм≥нити погл¤д на самих себеФ [6].
як же на практиц≥ зд≥йснити так≥ зм≥ни св≥домост≥? ¬еди дають в≥дпов≥дь ≥ на це запитанн¤. «окрема, вони стверджують, що практично неможливо зм≥нити св≥дом≥сть самотужки, нав≥ть вивчаючи сам≥ ведичн≥ писанн¤. ѕриклад такого твердженн¤ можна знайти в одному ≥з в≥рш≥в Ѕхагавад-г≥ти (34 в≥рш 4 глави), котрий по¤снюЇ, ¤к правильно отримувати ведичн≥ знанн¤:
тад в≥ддх≥ пран≥патена пар≥прашнена севайа
упадекшь¤нт≥ те джнанам джнан≥нас таттва даршинах
Уѕросто намагайс¤ п≥знати ≥стину, звернувшись до духовного вчител¤. –озпитуй його смиренно й служи йому. ƒуш≥, ¤к≥ усв≥домили себе, можуть дати тоб≥ знанн¤, бо вони бачать ≥стинуФ [1].
ћетодолог≥¤ ведичноњ науки стверджуЇ, що достов≥рною може бути т≥льки ≥нформац≥¤, отримана в≥д досконалоњ особистост≥, тобто отримана дедуктивним (нисх≥дним) шл¤хом, а не ≥ндуктивним (висх≥дним) або емп≥ричним (експериментальним).
«вичайн≥й особистост≥ притаманн≥ чотири недол≥ки:
- њњ почутт¤ недосконал≥
- вона впадаЇ в ≥люз≥ю
- вона робить помилки
- вона змушена вводити в оману ≥нших [3].
ƒосконала особист≥сть цих недол≥к≥в не маЇ. “акою досконалою особист≥стю ≥ Ї духовний учитель. „ерез це в≥н - ≥деальний (УпрозорийФ) пров≥дник знанн¤, ¤ке здатен передавати учн¤м без викривлень, таким, ¤к воно Ї.
ќтримане в≥д такого ≥деального пров≥дника знанн¤ здатне реально очистити ≥ зм≥нити св≥дом≥сть особистост≥. як конкретний метод зд≥йсненн¤ таких зм≥н дл¤ епохи, в ¤ку ми живемо (за ¬едами њњ називають ал≥-югою Ц епохою обман≥в, роздор≥в та лицем≥рства), ведичн≥ писанн¤ рекомендують повторенн¤, слуханн¤ ≥ осп≥вуванн¤ —в¤тих ≤мен Ѕога. “ак Ѕр≥гад-Ќарад≥¤ ѕурана говорить:
харер нама харер нама харер нама≥ва кевалам
калау настй ева настй ева настй ева гат≥р ань¤тха
У” цю епоху лицем≥рства ≥ роздор≥в немаЇ ≥ншого шл¤ху дос¤гненн¤ досконалост≥, кр≥м повторенн¤ ≥ осп≥вуванн¤ —в¤тих ≤мен Ѕога. ЌемаЇ ≥ншого шл¤ху, немаЇ ≥ншого шл¤ху, немаЇ ≥ншого шл¤хуФ.
“ак≥ ж рекомендац≥њ даЇ „айтань¤-„ар≥тамр≥та (52 текст 3 глави јд≥-л≥ли):
кр≥шна-варнам тв≥шакр≥шнам саніопаніастра-паршадам
йаджна≥х санк≥ртана-прайа≥р йаджант≥ х≥ су-медгасах
У«а епохи ал≥ розумн≥ люди гуртом сп≥вають, поклон¤ючись вт≥ленню ¬ерховного Ѕога, ¤ке завше повторюЇ ≥мТ¤ р≥шни. ’оча т≥ло …ого не темне, в≥н Ц —ам р≥шна. …ого супроводжують супутники, слуги, збро¤ та в≥рникиФ [4].
¬ обох цих в≥ршах йдетьс¤ про метод санк≥ртана-¤гьњ, тобто осп≥вуванн¤ —в¤тих ≤мен шл¤хом повторенн¤ маха-мантри ’аре р≥шна:
’аре р≥шна ’аре р≥шна р≥шна р≥шна ’аре ’аре ’аре –ама ’аре –ама –ама –ама ’аре ’аре
—лова, з ¤коњ вона складаЇтьс¤, мають певне значенн¤: р≥шна Ц це ≥мТ¤ Ѕога, що означаЇ УвсеприваблюючийФ, –ама Ц ≥мТ¤ Ѕога, що означаЇ УвсерадуючийФ, ’аре Ц зверненн¤ до енерг≥њ насолоди та любов≥ Ѕога, ¤ка може зайн¤ти людину в служ≥нн≥ …ому. ”т≥м, дл¤ того, хто практикуЇ цей метод, не обовТ¤зково нав≥ть розум≥ти значенн¤ маха-мантри або окремих њњ сл≥в. ”н≥кальн≥сть цього методу пол¤гаЇ в тому, що в≥н в≥дразу п≥дн≥маЇ св≥дом≥сть людини до трансцендентного р≥вн¤, ¤кий перебуваЇ понад р≥вн¤ми матер≥альних розуму й ≥нтелекту. ƒос¤гненн¤ цього р≥вн¤ спри¤Ї позбавленню р≥зноман≥тних порок≥в ≥ негативних рис характеру та розвитку найкращих рис, в тому числ≥ чистоти, милосерд¤, аскетизму, правдивост≥. ј, ¤к ми вже побачили, це саме т≥ риси, ¤к≥ призвод¤ть до зм≥ни повед≥нки людини на краще, в тому числ≥ й стосовно навколишнього природного середовища. ” цьому й пол¤гаЇ науков≥сть санк≥ртана-¤гьњ ¤к методу вир≥шенн¤ вс≥х проблем людства, в тому числ≥ еколог≥чних.
ќтже, ¬едичн≥ писанн¤ дають ц≥лком конкретн≥ рекомендац≥њ щодо збереженн¤ довк≥лл¤. ¬они пол¤гають у зм≥н≥ св≥домост≥ людини шл¤хом практики осп≥вуванн¤ —в¤тих ≤мен Ѕога, насл≥дком ¤кого стаЇ розвиток найкращих рис у характер≥ людини, що, в свою чергу, призводить до виникненн¤ поваги й любов≥ до всього живого та б≥льш гармон≥йного господарюванн¤ у навколишньому природному середовищ≥.
Ѕ≥бл≥ограф≥¤
1. Ѕхактиведанта —вами ѕрабхупада "Ѕхагавад-гита как она естьФ. ћ.: Ѕхактиведанта Ѕук “раст, 2001.
2. Ѕхактиведанта —вами ѕрабхупада УЎримад-ЅхагаватамФ. ѕесни 1-10. ћ.: Ѕхактиведанта Ѕук “раст, 1990-1997.
3. Ѕхактиведанта —вами ѕрабхупада УЎри »шопанишадФ. ћ.: Ѕхактиведанта Ѕук “раст, 1990.
4. Ѕгакт≥веданта —вам≥ ѕрабгупада УЎр≥ „айтанТ¤-„ар≥тамр≥таФ. ћ.: Ѕгакт≥веданта Ѕук “раст, 1999.
5. ¬инод ¬ерма Ујюрведа Ц наука о жизниФ. ћ.: У‘илософска¤ книгаФ, 2000.
6. ћайкл ј. ремо, ћукунда √освами УЅожественна¤ природа. ƒуховный взгл¤д на экологический кризисФ. ћ.: Ѕхактиведанта Ѕук “раст, 2004.
7. —атсварупа даса √освами Уќчерки ведической литературы (что говорит о себе велика¤ традици¤)Ф. ћ.: Ѕхактиведанта Ѕук “раст, 1989.
8. Bhaktivedanta Swami Prabhupada (1972-2007) Shrimad-Bhagavatam of Krishna-Dvaipayana Vyasa. Sanskrit text, translation and commentary. Cantos 1-12. Los Angeles, The Bhaktivedanta Book Trust.
ќпубл≥ковано в зб≥рц≥ матер≥ал≥в науково-практичного сем≥нару (ѕолтавський державний педагог≥чний ун≥верситет ≥м. ¬.√. ороленка, 2007 р.)
