ўоб потрапити на ќдеський вайшнавський фестиваль, громад¤нин Ќовоњ «еланд≥њ пров≥в тридц¤ть годин у пов≥тр≥, а украњнц≥ ночували на берез≥ мор¤

√анна  ќ«≈Ћ№—№ ј
"¬еч≥рн¤ ѕолтава"
фото автора



Ќа справжнЇ ≥нд≥йське м≥стечко перетворивс¤ оздоровчий комплекс "ёв≥лейний" на берез≥ „орного мор¤. ћайже п≥втори тис¤ч≥ дорослих ≥ д≥тей ≥з р≥зних куточк≥в —Ќƒ ≥ далекого заруб≥жж¤, од¤гнен≥ в сар≥ й дхот≥, прикрашен≥ г≥рл¤ндами з кв≥т≥в, на тиждень перенеслис¤ у св≥т прадавньоњ ведичноњ культури. «в≥сно, не об≥йшлос¤ тут ≥ без полтавц≥в.
ћешканц≥ нашого м≥ста вже звикли до веселоњ ватаги хлопц≥в ≥ д≥вчат, ¤к≥ щосуботи в нац≥ональному ≥нд≥йському вбранн≥ висп≥вують "’аре  р≥шна" в центр≥ ѕолтави. ўоб побачити значно гранд≥озн≥ший вар≥ант цього д≥йства, уже шостий р≥к люди з усього св≥ту з''њжджаютьс¤ на ќдеський вайшнавський фестиваль - найб≥льший ≥з под≥бних в ”крањн≥.  р≥м украњнц≥в, рос≥¤н, б≥лорус≥в, молдован, казах≥в, до ќдеси прибули гост≥ з≥ —Ўј, ≤нд≥њ, ѕольщ≥, ѕрибалтики, ѕ≥вденноњ јфрикиЕ √ромад¤нину Ќовоњ «еланд≥њ, щоб потрапити в ”крањну, довелос¤ тридц¤ть годин провести в л≥таках. ј греко-католицький св¤щеник јнтон≥й ≥з Ћондона в≥длучивс¤ на к≥лька дн≥в з јнгл≥њ напередодн≥ висв¤ченн¤ на сан Їпископа. "ўоб побути разом ≥з вами", - по¤снив в≥н чистою украњнською мовою гост¤м фестивалю.
Ћюди, ¤к≥ розм≥стилис¤ в "люксах", будиночках, наметах, а той ≥ в спальниках просто неба на берез≥ мор¤, не грали рол≥ в екзотичн≥й сх≥дн≥й вистав≥. “ут можна було побачити справжнього йога в незрозум≥л≥й поз≥, посп≥лкуватис¤ ≥з брахманом, об≥знаним у вайшнавських тањнствах, отримати консультац≥ю аюрведичного л≥кар¤. ‘≥лософи - знавц≥ ¬ед - читали лекц≥њ про культуру, традиц≥њ ≥ знанн¤, що д≥йшли до нашого часу з глибини стол≥ть. ќдин ≥з кращих у св≥т≥ виконавц≥в бхаджан≥в - п≥сень ≥нд≥йських св¤тих Ѕада ’аридас ѕрабху навчав ус≥х бажаючих своЇму мистецтву. ≤, зв≥сно ж, у вс≥х було достатньо можливостей насп≥ватис¤, натанцюватис¤, насолодитис¤ ≥нд≥йською кухнею, купити сх≥дних спец≥й, прикрас, од¤гу, тканин на барвистому базарчику, пон≥житис¤ на пл¤ж≥ й покупатис¤ у не дуже теплому мор≥. ѕроте, спостер≥гаючи за фестивалем погл¤дом стороннього, не завжди можна зрозум≥ти його дух. ўо приваблюЇ людей у культур≥ ≥ ф≥лософ≥њ з ≥ншого краю св≥ту, кореспондент "¬еч≥рньоњ ѕолтави" поц≥кавилас¤ в одного з орган≥затор≥в фестивалю, голови ÷ентру громад —в≥домост≥  ришни в ”крањн≥ јч''юти ѕр≥њ даса.

- ѕане јч''юто ѕр≥Ї, по¤сн≥ть, будь ласка, що таке вайшнав≥зм.

- —лово "вайшнав≥зм" можна перекласти ¤к "поклон≥нн¤ ¬≥шну". ¬≥шну - одне з ≥мен Ѕога, ¤ке зустр≥чаЇтьс¤ у ведичн≥й культур≥. ¬айшнав≥зм - це стародавн¤ монотењстична рел≥г≥¤, що Ї серцем ≥ндуњзму. ѓњ джерела - —в¤т≥ ѕисанн¤, ведична л≥тература, зокрема, всесв≥тньо в≥дома "Ѕхагават - √≥та". ƒодатковий ≥мпульс розвитку вайшнав≥зм отримав у ’V стол≥тт≥ в ≤нд≥њ, ≥з приходом Ўр≥ „айтаньњ ћахапрабху, ¤кого й зараз шанують ¤к великого св¤того, м≥стика ≥ вт≥ленн¤ Ѕога. ћ≥жнародне “овариство —в≥домост≥  ришни у вс≥й повнот≥ пересадило вайшнав≥зм на зах≥дний грунт.
- јле ≥снуЇ думка, що ≥ндусом не можна стати, а треба т≥льки народитис¤Е
- ÷е лише думка. ¬ ≥стор≥њ Ї багато приклад≥в, коли люди, котр≥ народилис¤ у не≥ндуњстських родинах, ставали вайшнавами, нав≥ть св¤тими. ƒуша, що Ї в≥чною частинкою Ѕога, не належить до будь-¤коњ рел≥г≥њ. ѕ≥сл¤ смерт≥ т≥ла вона переходить у ≥нше т≥ло. ѕереселенн¤ душ≥ - ¤вище, ¤ке визнають багато рел≥г≥й. ≤ ми розум≥Їмо, що душа - в≥чна, а рел≥г≥¤ може зм≥нюватис¤ з житт¤ у житт¤. јле процес усв≥домленн¤ Ѕога, в≥дродженн¤ любов≥ до нього триваЇ.

- ј в одному житт≥?  ажуть, що зм≥нювати рел≥г≥ю - гр≥х.

- ћи н≥кого не закликаЇмо зм≥нювати рел≥г≥ю. я, наприклад, взагал≥ не належав до жодноњ рел≥г≥њ, був комсомольцем, а моњ батьки - парт≥йними людьми.  оли ми зустр≥чаЇмос¤ ≥з представниками ¤коњсь ≥ншоњ рел≥г≥њ, у жодному раз≥ не пропонуЇмо њњ залишити. ÷е було б сектантським п≥дходом. Ќавпаки, ми намагаЇмос¤ надихнути сл≥дувати њхн≥й рел≥г≥њ в ус≥й чистот≥.

- ј чи не надто екзотичн≥ дл¤ нашоњ крањни зовн≥шн≥ ознаки вайшнав≥зму - од¤г, ритуали?

- Ѕудь-¤ка рел≥г≥¤ несе з собою певн≥ атрибути. Ќаприклад, у христи¤нств≥ або ≥слам≥ теж Ї своњ ритуали, од¤г, культура. ≤ хоча вони не слов''¤нськ≥, прийн¤т≥ в наш≥й крањн≥. –азом ≥з тим, давн≥ слов''¤ни мали культуру, що була частиною ведичноњ. ќселедц≥ запор≥зьких козак≥в - чи не наш≥ це шикхи (зач≥ски чолов≥к≥в у вигл¤д≥ "хвостика". - јвт.)? ћи добре розум≥Їмо, що форма - р≥ч зовн≥шн¤, недовгов≥чна. ћ≥ж тим, вона маЇ сенс, адже допомагаЇ ототожнювати себе з певною традиц≥Їю.

- Ќаск≥льки замкнене ваше “овариство?

- «амкнене? Ќавпаки, воно дуже в≥дкрите. ћи ведемо активну соц≥альну роботу. ≤снуЇ, наприклад, програма "ѓжа житт¤". ”  иЇв≥ лише в одн≥й наш≥й благод≥йн≥й њдальн≥, сп≥впрацюючи з адм≥н≥страц≥Їю ѕод≥льського району, щодн¤ безкоштовно годуЇмо гар¤чими об≥дами 150 малозабезпечених ос≥б. ѕопул¤ризуючи вегетар≥анство, намагаЇмос¤ оздоровити нац≥ю.  ињвська ƒуховна академ≥¤ розробл¤Ї осв≥тн≥ програми, що д≥ють в ус≥х храмах. ¬едемо боротьбу з наркоман≥Їю, токсикоман≥Їю, алкогол≥змом. “обто, служимо людин≥. ≤ бачимо в цьому одну ≥з форм служ≥нн¤ Ѕогу. ¬загал≥ ведична культура, охоплюючи вс≥ сфери житт¤, гармон≥зуЇ людину, робить њњ задоволеною, щасливою.

- ј така щаслива людина адаптована до житт¤ в нашому агресивному сучасному св≥т≥?

- ”с≥ люди, котрих бачите на фестивал≥, працюють, мають с≥м''њ, д≥тей. ¬они - не "небожител≥", а звичайн≥ люди, ¤к≥ живуть тут, у ц≥й крањн≥. јле до матер≥альноњ основи додали духовну надбудову. ¬они н≥ в≥д чого не втекли, а лише привнесли св≥дом≥сть Ѕога у своЇ житт¤.

- ≤снуЇ м≥ф про дискрим≥нац≥ю ж≥нок у ваш≥й орган≥зац≥њЕ

- ” нас Ї ж≥нки - президенти храм≥в. ¬они вход¤ть до складу ¬сесв≥тньоњ –ади “овариства в ћа¤пур≥ (≤нд≥¤). ¬едична культура вимагаЇ, щоб чолов≥к дививс¤ на вс≥х ж≥нок, кр≥м власноњ дружини, ¤к на матер≥в. —тавленн¤ до ж≥нки, ¤к до матер≥ - не дискрим≥нац≥¤. Ќавпаки, ж≥нка потребуЇ захисту прот¤гом усього житт¤. ” дитинств≥ це маЇ забезпечувати батько, пот≥м - чолов≥к, доросл≥ сини.

- „ому ќдеський фестиваль такий попул¤рний?

- “ут - море. ј ми - звичайн≥ люди, хочемо розслабитис¤, в≥дпочити в≥д роботи. јле наш в≥дпочинок теж пов''¤заний ≥з Ѕогом. ћи не вживаЇмо наркотик≥в, не куримо, нав≥ть не п''Їмо шампанського. јле нам весело й дуже добре разом. —в¤то - це те, що в≥дбуваЇтьс¤ у душ≥. ј њй потр≥бен зв''¤зок ≥з Ѕогом. “ут ¤краз ≥ маЇмо можлив≥сть сп≥лкуватис¤ на р≥вн≥ св≥домост≥ Ѕога.

‘естиваль справд≥ був пронизаний незвичним дл¤ св≥тськоњ людини духом благочест¤, смиренн¤, терпимост≥ й спок≥йноњ радост≥. Ќевже вайшнави справд≥ знають рецепт щаст¤? “о чому ж ним не користуютьс¤ вс≥? Ќа це запитанн¤ в≥дпов≥в один ≥з полтавських учасник≥в фестивалю: "«а щаст¤ треба платити. ј в≥дмова в≥д азартних ≥гор, наркотик≥в, алкоголю, кур≥нн¤, м''¤са, "в≥льного" сексу - ц≥на дл¤ багатьох людей надто висока".

06.11.2003.


†
------------------------------------------------------------------------




†

†

Ќа главную
—редства массовой информации о нас