Українців учитимуть людяному ставленню до землі і сільськогосподарських тварин  

“Ваша судьба” №13 (458) від 27.03.2008 р., №14 (459) від 03.04.2008 р.

Незабаром на теренах однієї з центральних областей України можуть з’явитися сільськогосподарські громади, які в своїй діяльності спиратимуться на засади ведичної науки і культури. Про це редакції повідомив один із прихильників такої ідеї, полтавець Олександр Головатюк.

- Це буде альтернатива нинішній системі сільського господарства, - розповідає він, - з її нещадною експлуатацією корів. У громадах корів навпаки, буде взято під захист. Адже згідно з ведичним ученням корова є однією з семи матерів, - істот, які дають людині життя. Крім того, вона дає нам цінний продукт харчування – молоко, в якому міститься незамінна для діяльності головного мозку речовина.
До речі, ведична наука нам не чужа. Академік Юрій Шилов науково довів, що 5 тисяч років тому на території Дніпропетровської області жили арії, котрі сповідували ведичну або брахманічну культуру. Весь світ тоді був влаштований таким чином, що корів захищали, а не експлуатували, їх доїли з повагою й Любов’ю, і не розлучали з телятами.
Інше в ті часи було й ставлення до землі. До неї ставилися, як до живої істоти.
- А як оброблятимуть землю у новостворених сільськогосподарських громадах?
- За допомогою знарядь, які не руйнуватимуть родючий шар гумусу. Тягловою силою там будуть коні та воли.
- Такі громади вже існують у світі?
- Так, вони є в Індії, Бельгії, Англії, Німеччині, Чехії… У Європі найорганізованіша й найбільша богоцентрична сільськогосподарська громада діє в Угорщині. Вона знаходиться неподалік від озера Балатон, за 170 км від Будапешта. ЇЇ члени досягли значних успіхів у веденні сільського господарства. І про це красномовно свідчить хоча б такий факт. Коли вони в 1993 році отримали від держави у своє розпорядження 300 га землі, вона була настільки забруднена гербіцидами та пестицидами, що ґрунтові води не можна було використовувати навіть для купання. Тому що від неї на шкірі з’являлися прищі. Я вже не кажу про те, що її не можна було пити і використовувати для приготування їжі. То за 14 років земля на їхній території настільки очистилася, що зараз там воду можна пити. Я, коли там був, пив її. Ось так вони господарюють.
- Олександре Івановичу, скільки в угорській сільськогосподарській громаді нараховується людей?
- Там постійно проживає 150 осіб, та до них приїздить дуже багато туристів з усього світу. До 30 тисяч людей за рік.
Містечко це дуже гарне, мальовниче, об лаштоване. Культура побуту і ведення сільського господарства там на дуже високому рівні. Набагато вища навіть, ніж в угорському селі, яке розташоване поряд.
Що важливо, мешканці містечка не залежать від сучасної цивілізації. Вони там не використовують електричний струм.
- Живуть у пітьмі?
- Ні, просто вони з сонцем лягають, і з сонцем встають. Ясно, що взимку темніє швидко, то вони використовують свічки воскові, власного виробництва, бо в них там дуже гарно розвинуте бджільництво і повно воску. Але й парафінові свічки використовують, ліхтарі.
- Олександре Івановичу, а куди вони дівають відходи виробництва? Чи в них замкнутий виробничий цикл?
- Там немає якихось особливих відходів. Усе органічне, воно утилізується на місці. Вони стараються не використовувати природний газ, готують їжу на дровах. Опалення пічне, навіть храм і храмова кімната опалюється взимку дровами.
- Виходить, вони нищать дерева?
- Ні, вони заготовляють сушняк. До речі, у Ведах не написано, що можна повністю запобігти насиллю.
- На жаль…
- Так, коли ми в матеріальному світі, не можна повністю уникнути матеріального насилля, тому що тут всяка істота є джерелом підтримання життя для іншої. Але що цікаво. Якщо зовні щось робиться як насилля, але робиться в ім’я служіння Господу, то це не є насилля.
Якщо продукти, які ти використовуєш для приготування страви, пропонуєш Господу, то ці живі істоти ти не вбиваєш, а вони в еволюційному циклі роблять дуже великий стрибок. І вони мають шанс із нижчих форм існування, таких, як рослини, отримати зразу людську навіть форму життя. І це вже прогрес. Тут уже не йде мова про вбивство.
- Олександре Івановичу, а чи добре це, - змушувати корову давати нам молоко?
- Вважається, що корова дає молоко тільки для теляти. Ні, природою так влаштовано, що вона дає набагато більше молока, ніж потрібно для підтримання життя теляти.
- Коли Ви побували в Угорщині?
- В минулому році, на початку липня.
- Що Вас там найбільше вразило?
- У Будапешті я не бачив улітку напівоголених дівчат, жінок. Хоча це Захід. Це говорить про культуру нації, народу. Вони не так сексуально розбещені. А в громаді культура стосунків між людьми ще вища.
- Ви звернули увагу, як у громаді утримують корів. Як їх годують?
- Там корови перебувають на безприв’язному утриманні. Пасуться, де хочуть…А відповідно вони гарно дояться, і дають жирне молоко. На жаль, я не поцікавився, який там вміст жиру в коров’ячому молоці.
- А скільки молока їхні корови дають за день?
- Цього я теж не знаю, але мені відомо, що їхні корови краще дояться, ніж наші, хоча в них там переважно м’ясні породи корів.
- Як до членів громади ставляться пересічні, так би мовити, угорці?
- Дуже доброзичливо ставляться, вони дружать. Ми там були з вашим колегою з Харкова, Олександром Голубом, то нас влаштували на квартиру поза межами громади. І ставлення до нас було прекрасне. До речі, цю сільськогосподарську громаду регулярно відвідують колишній Президент Угорщини, який давно цікавиться ведичною культурою, нинішній їхній міністр освіти, ряд інших вищих державних чиновників. Усі вони є друзями ведичної культури. Туди часто навідуються науковці, журналісти.. Дуже гарна основа для співробітництва.
Угорська влада вирішила на базі їхнього містечка створити державне екологічно чисте поселення, на що виділила кілька мільйонів доларів. І це лише початок. Угорці хочуть зробити своє сільське господарство екологічно чистим, безпечним.
- А які сільгоспкультури вирощують у громаді?
- В минулому році в Угорщині була сильна посуха, і це негативно вплинуло на урожай сільськогосподарських культур у громаді. Але в них є два садки, то урожай фруктів був великий. Вони використовують дозоване, крапельне зрошування, і воно дає ефект. Хоча земля там навага то бідніша, ніж в Україні.
Багато вирощують картоплі, томатів, злакових. А будуть вирощувати ще більше за підтримки держави.
- То які перспективи щодо створення сільськогосподарських громад на Україні?
- Чоловік, який виношує таку ідею, хоче, щоб у нас цей проект став ще масовішим. Передбачається участь у громадах людей, які не практикують ХАРЄ КРІШНА. Єдина обов’язкова для всіх учасників проекту умова – бути лактовегетаріанцями, тобто не вживати в їжу м’яса тварин, продуктів убивства, і вести здоровий спосіб життя.

Олександр Данилець


На главную
Средства массовой информации о нас



Hosted by uCoz